Братцы и сестренки, сегодня я хочу вам рассказать историю с обалденной порцией адреналина. Как я купил закладки и закрутил бесподобную самокрутку, а потом поехал в парк играть в хоккей на лыжах. Это будет шик-бомба, гарантирую!
Вот так-то, однажды я сижу на телеге, просматриваю закрытые чатики в телеге, где братья по несчастью продают прекрасные фаршики. И тут я нахожу того самого топового дилера, у которого можно прикупить метадон. Моментально я письма ему шлю, чтобы закупиться на целый арсенал наслаждения.
Братишка, хочешь самку? У меня чемоданчик со специальными банкнотами. Ответь, будем шиковать!
Было согласие. Встреча состоялась в темном переулочке, где меня уже поджидал этот дикий кот по кличке Деза. Он выглядел как настоящий гангстер, с его крышесносным взглядом и зубок, сверкающих от синего света. Он вытаскивает из кармана стопку клеенки и с яростью листает страницы с тайными циферками.
Наверное, он хотел проверить, не сильно ли я в подпитии живу. Но я не дурак, просто ловко достаю свои карманные деньги и отрываю часть бумажек. Потом Деза достает банку с прекрасным порошком, который обещает прет сразу на третью планку. Мы проверяем его качество, пальцы начинают жнуть, паранойя пробегает по всему телу. Что ж, это он, самый настоящий окей-докей.
Договорились встретиться через пару дней, чтобы обсудить детали. В это время я уже готовлю свою самокрутку мечты. В чистый лист бумажки аккуратно кладу закладку, добавляю маленькую щепочку порошка и аккуратными движениями сворачиваю. Это будет шедевр, над которым мои руки проработают не один час.
Наступает долгожданный день. Встреча с Дезой назначена в будний день, вечером, чтобы никто не подумал о наших криминальных намерениях. В хорошо притопленных кроссовках и с сигаретой между пальцев я отправляюсь на встречу с судьбой.
Свидание состоялось. Деза глядит на меня своим зловещим взглядом и вытаскивает маленькую тюбик, в которой сосредоточена магия наркотиков.
Ты смелый парень, мне нравится. Давай сделаем топовую ставку, чтобы подняться на небеса вместе. Я сделаю тебе поставу, ты покуришь, как настоящий бандит. Чувствуешь жару уже?
Я соглашаюсь. Он берет маленькую иголку и хитро улыбается, выставляя руку точно перед моим носом. Я очень хорошо знаю, что такое ставиться, но у меня нет страха. Это мой выбор, моя реальность.
Раскрытая иголка медленно прокалывает мою кожу, иньекция пронзает вены. Я прет, так что уже не чувствую ярость иглы. Я чувствую себя королем мира, господином адреналина. Ультрахай сводит меня с ума, я полностью в его власти.
И тут начинается наш путь в дивный мир наркотического пространства. Мы отправляемся в парк, где ждет нас поле для хоккея. Но не обычное поле - наши лыжи дымятся от скорости. В воздухе витает аромат свободы, нашего с Дезой объятия.
Мы играем, как настоящие чемпионы, метко забиваем шайбу в ворота, смеемся до слез и наслаждаемся каждым мгновением этого удивительного прета. Вокруг нас кружит ту мач, мы плывем в небесах, обещая себе, что это добрая идея.
Время пролетает незаметно. Мы снова сидим на скамейке, общаемся о всех прекрасных вещах в нашей жизни. Деза предлагает мне еще один чаровник, но я отказываюсь. Хватит на сегодня, думаю я про себя. Время сказать "нет" этому дьявольскому прелести.
Мы прощаемся, Деза уходит в ночь, а я остаюсь один с самокруткой и воспоминаниями о нашем эпическом хоккее на лыжах. И я понимаю, что это было потрясающе, но нечто, чем можно злоупотреблять. Настало время искать новые эмоции, не связанные с опьянением и состоянием тотального прета.
Так что, братцы и сестренки, не совершайте тех же ошибок, что и я. Играйте в хоккей на лыжах, влюбляйтесь, ищите свое счастье в мире реальных эмоций. Ведь это намного лучше, чем ту мач, о котором я рассказал вам сегодня.
Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т
Дайте чирка, братишки и сёстры, я расскажу вам историю, которая изменит ваш взгляд на наркотики и раскроет тайну своего смысла жизни. Напарывайте димедрол, устраивайтесь поудобнее, потому что вижу, что вы все тут немного двинутые, но такие как мы, достойные отдохнуть.
Все началось в один обычный день, когда я понял, что энергии в моей жизни не хватает. Я просто сидел на диване, пролистывал новости в телефоне, и моя жизнь казалась мне пустой. Я гонялся за дурацкими закладками в соцсетях, но это не приносило мне и на долларовую ноту эмоций. Надо было что-то менять, а я решил начать себе помогать. Вот только не знал, что именно помощи нужно.
Однажды, блуждая по тусклым улицам города, я наткнулся на своего старого друга-наркомана. Он выглядел совсем плохо, какой-то закатанный, но был полон энергии. Я спросил его в чем дело, и он со счастливой улыбкой рассказал мне свою историю.
По его словам, вся его жизнь изменилась после того, как он купил кетамин. Услышав это, я резко прищурился - это же наркотик! Но у него было такое покровительственное выражение на лице, что я решил попробовать. Мы отправились в подворотню, где он знал продавца, и я, боясь, но с волнением в сердце, купил свою первую дозу кетамина.
Нашелся, значит, я смысл своей жизни, став наркоманом. И почувствовал себя таким особенным, таким, как все рядом меняющиеся яркие краски. Я понял, что открыл для себя новое измерение, где энергия бьет ключом и светит ярче, чем все спички одновременно.
Как только я попробовал эту штуку, я сразу почувствовал, как мои проблемы ушли куда-то далеко, и я стал свободен от них. Раньше я боялся выходить из дома, а теперь я мог оттянуться и забыть о всех своих причинах для беспокойства. Все проблемы, все трудности - плевое дело, когда ты паришь на крыльях кетамина.
Находясь в таком состоянии, каждый миг становится особенным и неповторимым. Я как будто видел вселенную другими глазами, и она сверкала передо мной своими красками и формами, теряя предсказуемость. Меня окружала аура невиданных ощущений, и я почувствовал, что обрел свою настоящую сущность.
Но это лишь глава была в моей истории. Я понял, что просто закатываться от кетамина - это еще не весь смысл. Я начал искать свою судьбу, свое предназначение. И мне стало ясно, что я хочу не просто поискать новые закладки, но помочь другим людям найти свою суть.
Я пошел по домам наркоманов, как я, и пытался рассказать им свою историю. Я пытался донести до них, что наркотики - не единственный способ оттянуться от жизни. Энергия, которую я получил от кетамина, помогла мне открыть глаза и увидеть, что каждый из нас может найти свое предназначение, свой смысл жизни. Я согласился сразу - ведь это была моя цель.
Теперь я работаю в этом центре, где вместе с другими специалистами помогаю людям, какими бы они ни были. Моя история стала примером того, что даже двинутый наркоман может найти свое предназначение, свой смысл. И я не знаю, как это произошло, но кетамин помог мне открыть свои глаза на истину, которую раньше я не замечал.
Так что, братишки и сестрички, не ищите свой смысл в пустых закладках и энергетиках. Отдохните от этой рутины и начните искать свое предназначение. Может быть, кто-то еще найдет его с помощью спички, теофедрина или еще чего-то, но независимо от пути, важно помнить, что смысл жизни - это не наркотики, а наша способность помогать друг другу.